Ні! Я жива, я вічно буду жити…

Є люди, як свічки, -

згорають і відходять в небуття.

Є люди, як зірки, горять

і світять все життя.

Зіркою такої величини для всіх українців є поетеса Леся Українка. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу ця людина.

З нагоди дня народження видатної української письменниці 20 лютого в опорному закладі «Малівська ЗОШ І – ІІІ ст.» відбувся виховний захід під назвою «Ні, я жива, я вічно буду жити…», який підготували учні 4-го класу. Щоб вшанувати пам’ять своєї землячки, в актовій залі зібралися учні, педагоги та батьки. Ведучі свята поклали до портрета Лесі Українки хліб на рушнику і вазу з колосками й калиною. Потім всі присутні переглянули документальний фільм про Лесю, де ознайомились з життям і творчістю письменниці. Четвертокласники декламували вірші «На зеленому горбочку», «Як дитиною бувало…», «Вишеньки-черешеньки», «Давня весна», а також улюблений вірш Лесі у дитинстві про котика. Ведучі розповідали про нелегке життя письменниці, її любов до українських звичаїв, традицій до українського народу. Звучали пісні на слова Лесі «Вже сонечко в море сіда…», «Весна-чарівниця», а також відбулася інсценізація казки «Біда навчить» і твору «Мамо, іде вже зима…».

Письменниця любила плести віночки з квітів, тому в кінці заходу учні 4-го класу сплели віночок пам’яті Лесі Українки.

Ми щороку вшановуємо українську поетесу, і щороку вона звучить по-новому – свіжо і сильно. Які правдиві слова Лесі: «Я в серці маю те, що не вмирає».

Котяй Світлана Леонідівна,

класний керівник 4-го класу